Тема уроку: Синтетичні високомолекулярні речовини. Полімер. Реакції полімеризації і поліконденсації.
Полімерні
високомолекулярні речовини проникають в усі сфери людської діяльності -
техніку, охорону здоров'я, побут. Щодня ми стикаємося з різноманітними
пластмасами, гумами, синтетичними волокнами. Полімерні матеріали можуть
похвалитися багатьма корисними властивостями: вони високостійкі в агресивних
середовищах, гарні діелектрики і теплоізолятори, деякі мають високу стійкість
до низьких температур, інші характеризуються водовідштовхувальними
властивостями тощо. Отже сучасне людство не мислить себе без полімерів.
Полімерами називають високомолекулярні сполуки, молекули яких складаються з великої кількості частин простої речовини – атомних угруповань, що багатократно повторюються. Структурні одиниці, з яких складаються полімери називаються мономерами. Схематично молекулу полімеру можна зобразити так:
Полімерами називають високомолекулярні сполуки, молекули яких складаються з великої кількості частин простої речовини – атомних угруповань, що багатократно повторюються. Структурні одиниці, з яких складаються полімери називаються мономерами. Схематично молекулу полімеру можна зобразити так:
Як же
утворюються ці незвичайні сполуки?
Полімери
отримують в основному двома методами - реакціями полімеризації і реакціями поліконденсації.
Полімеризація - це послідовне сполучення
однакових молекул низькомолекулярної речовини з утворенням високомолекулярної
речовини.
Вихідну речовину, що вступила в реакцію полімеризації, називають мономером. Продукт реакції полімеризації називається полімером. В реакцію полімеризації вступають молекули, що містять кратнi (частіше - подвійнi) зв'язки. Такі реакції протікають по механізму приєднання і все починається з розриву подвійних зв'язків. n СН2=СН2 (- СН2 – СН2 - )n
Вихідну речовину, що вступила в реакцію полімеризації, називають мономером. Продукт реакції полімеризації називається полімером. В реакцію полімеризації вступають молекули, що містять кратнi (частіше - подвійнi) зв'язки. Такі реакції протікають по механізму приєднання і все починається з розриву подвійних зв'язків. n СН2=СН2 (- СН2 – СН2 - )n
Поліконденсація
— це процес утворення високомолекулярних сполук з
низькомолекулярних, що звичайно супроводжується виділенням побічних речовин
(води, аміаку, хлороводню тощо).
Як відомо, при полімеризації на відміну від
поліконденсації побічні речовини не виділяються. Продукти поліконденсації
(виключаючи побічні речовини) так само, як і продукти полімеризації, називаються
полімерами.
Під час реакцій поліконденсації ланцюг росте
поступово: спочатку взаємодіють між собою вихідні мономери, потім утворена
сполука по черзі реагує з молекулами тих самих мономерів, утворюючи в
результаті полімерну сполуку. Прикладом реакції поліконденсації може бути
утворення феноло- формальдегідних смол, що використовуються для виготовлення
пластичних мас. Реакція відбувається при нагріванні і за наявності каталізатора
(кислоти або лугу).
Сполука, що утворилася, взаємодіє далі з
фенолом з виділенням молекули води:
Ця сполука конденсується з фенолом, потім
знову з формальдегідом і т. д. Внаслідок поліконденсації фенолу з
формальдегідом за наявності каталізаторів утворюються фенолоформальдегідні
смоли, з яких виготовляють пластмаси — фенопласти(бакеліти). Фенопласти —
найважливіші замінники кольорових і чорних металів у багатьох галузях
промисловості. З них виготовляють велику кількість виробів широкого вжитку,
електроізоляційні матеріали та будівельні деталі.
Чим відрізняється полімеризація від поліконденсації
При реакції полімеризації на виході отримують
тільки полімери. У ході поліконденсації продуктом реакцій стає полімери та
низькомолекулярні речовини.
За
походженням полімери діляться на природні та синтетичні. Полімери природні -
це, наприклад, натуральний каучук, крохмаль, целюлоза, білки, нуклеїнові
кислоти. Без них неможливе життя на нашій планеті.
Синтетичні
полімери - це численні пластмаси, волокна, каучуки. Вони відіграють велику роль
у розвитку всіх галузей промисловості, сільського господарства, транспорту,
зв'язку. Як без природних полімерiв неможливе життя,так без синтетичних
полімерів немислима сучасна цивілізація.
Зазвичай
полімери рідко використовують в чистому вигляді. Як правило з них отримують
полімерні матеріали. До останніх належать пластмаси і волокна. Пластмаса - це
матеріал, в якому сполучним компонентом слугуе полімер, а інші складові частини
- наповнювачі, пластифікатори, стабiлiзатори, барвники, антиоксиданти та інші
речовини.
Полiмер -
основна частина пластмаси, що визначае ii здатнiсть формуватися i тверднути,
надае певних фiзичних i хiмiчних властивостей.
Наповнювачi -
порошкоподiбнi, волокнистi або слоiстi неорганiчнi або органiчнi матерiали, якi
покращюють мiцнiсть, жосткiсть пластмас, тепло- й водостiйкiсть, электроiзоляцiйнi
властивостi. Це може бути крейда, тальк, каолiн, кварцевий пiсок, волокна
бавовни, асбест, папiр, тканини.
Пластифiкатори
(пом’якшувачi) - маслоподiбнi органiчнi речовини , якi вводять в пластмаси для
покращення iх еластичностi, гнучкостi, морозостiйкостi. Барвники додають для
забарвлення пластмас. Це порошки пiгментiв або органiчнi барвники , стiйкi до
дii високих температур.
Стабiлiзатори
вводяться у склад пластмас для уповiльнення процесу iх старiння.
Залежно від
того, як пластмаси реагують на нагрівання, їх поділяють на термопластичні і
термореактивні
Термопластичні
полімери (термопласти) при нагріванні розм’якшуються, переходячи спочатку у
високоеластичний, а потім у в’язкотекучий стан; при охолодженні вони тверднуть.
Процес цей є оборотним, тобто його можна повторювати багаторазово.
До термопластичних пластмас належать:
· етиленопласти (поліетилен та його похідні);
· вініпласт;
· акрилопласти (органічне скло, плексиглас);
· стиропласт (полістирол);
· амідопласт (капрон, нейлон);
· целопласт (целюлоза);
· фторопласт, етенопласт, епоксипласт;
· уретанопласт, протеїнопласт, бітумопласт, силікато-пласт.
Термореактивні полімери (реактопласти), при
нагріванні спочатку розм’якшуються, якщо вони були твердими, а потім переходять
у твердий стан. Процес цей є незворотнім, тобто при нагріванні відбуваються
незворотні хімічні перетворення і при повторному нагріванні такі полімери не
розм’якшуються.
Вам в нагоді може стати ресурс
Після перегляду ресурсу
Виконайте інтерактивну вправу 1-3
Фото надішліть зручним для вас способом.
Бажаю успіхів!
Немає коментарів:
Дописати коментар